Психолог-Джин та інші казкові очікування клієнтів
У деякому царстві, у деякій державі жив-був Психолог. І ніхто не знав точно, в чому його здібність, і ходили про нього різні легенди й історії. Одні казали: «Вирвав він волосину з бороди своєї, прошепотів щось — і моє розбите серце миттю зцілилося!», інші стверджували: «Поради роздає, та такі, що кожному стануть у пригоді». Треті попереджали: «Думайте тихіше — він думки читає!» Тиждень тому прокотився слух по окрузі, що бачили його на килимі-літаку, і що з рук його струменіло чарівне світло, а знання його мали неймовірну силу над людьми…
У кожному з нас у душі живе дитина, що вірить у чудеса. Ми знаємо, що легенди, міфи, перекази часто ховають за чарівним покривалом реальні події. Так само й у випадку з ролями психолога. Давайте відокремимо казку від були 🙂
Казка: Володар часових порталів
Бувальщина: Логіст
Мабуть, кожен клієнт у душі чекає, що проблема вирішиться за 1–2 сесії — ніби по волшебству, за допомогою порталу в часі: ось ти був тут, а за мить уже в прекрасному майбутньому. Звісно, все залежить від самої проблеми і запиту, життєвого досвіду, позиції людини, її готовності, здібностей і професіоналізму фахівця. Але реальність така: за підсумками 207 досліджень доведено, що ефект від терапії, коли йдеться про зміну окремих рис особистості, стає відчутним у середньому через 24 тижні регулярних цілеспрямованих занять.
До психолога найчастіше йдуть тоді, коли вже нестерпно. А це означає, що життя досить довго іде таким чином, до однієї складнощі приєдналося кілька супутніх, та й мозок зрештою звик працювати в певному режимі.
Деніел Сігел, автор книги «Уважний мозок», каже у своїй праці, що в мозку можуть відбуватися зміни, але для цього потрібні наполегливість, свідомий вплив (практика) і час. За необхідних умов певні нервові клітини можуть перетворитися на повноцінний нейрон протягом кількох місяців. Отже, може з’явитися нова «стежка» для обробки інформації, новий навик.
«Якщо люди вимагають негайних відповідей, не зосередившись спершу повністю на самих питаннях, то зазвичай вони ще не готові до реальних змін. Найпотужніший фактор зростання і перетворення — щось набагато серйозніше. Це зміна в серці.»
Джон Велвуд
Своїм клієнтам я наводжу метафору шосе. Уявіть, що свідомість «ходила» одним і тим самим шляхом, і він став найвпізнаванішим і рідним — це центральне шосе мозку. Коли щось відбувається, думки «біжать» цим шосе. Для того, щоб з’явилася інша «дорога», її потрібно «протоптувати» регулярно і цілеспрямовано. Якщо кинути на півдорозі, старе «шосе» знову стане головною «мозкомагістраллю». Психолог виступає в ролі своєрідного логіста — він допомагає підібрати найкращий маршрут, прокласти його і закріпити.
Казка: Джин
Бувальщина: Супровідник
На початку терапії у глибині душі клієнт може вірити, що процес виглядатиме так: йому стає все краще й краще після кожної сесії, а в кінці чекає ейфорія. Ніби він летить на килимі-літаку, який не потрібно заправляти, він безпечний, інтерактивний — та й турбулентності і просто поганої погоди не існує. Цей килим разом із постійно гарним настроєм вручає терапевт-Джин. Коли зустрічаються природні перешкоди на шляху, клієнт думає: «Раз мені не стає лише краще й краще, терапія проходить погано, мені ніщо не допоможе, треба припинити / не вкладатися / відмовитися від своїх цілей» або «Цей психолог насправді шарлатан, піду шукати іншого», а ще «Раз має бути постійне поліпшення, а мені все ще сумно / страшно / погано, я не повинен цього показувати, щоб не засмутити терапевта (не здатися поганим, безнадійним тощо)». Перші два переконання призводять до реального переривання терапії, третє — до внутрішнього, адже з’являється напруга, сили клієнта йдуть на підтримання «радісного статусу», а не на справжні зміни.
Інше обмеження я називаю скринькою Пандори. Людина переконана: «Не можна зачіпати якісь болісні теми, бо тоді мені стане ще гірше, а це нікому не потрібно». Процес змін не завжди іде гладко — нерідко він супроводжується важкими переживаннями, і до цього необхідно бути готовим. Намагатися вдавати, що все добре і складнощів не існує, — це заблокувати можливість по-справжньому змінитися. Важливо кожне почуття, чи воно позитивне, чи негативне. Психотерапія — це безпечне місце для проживання переживань, а психолог чутливо супроводжує на цьому шляху.
Казка: Цілитель
Бувальщина: Партнер
Від терапевта-цілителя очікують, що якщо привести до нього партнера / дитину / маму, він їх «полагодить». У такому разі фахівець чує: «Зробіть з ним щось!» Ніхто, зокрема і психолог, не може змусити когось змінитися — він може лише допомогти, якщо бажання вже є. Так само й у випадку індивідуального консультування. Внутрішня дитина людини вірить у те, що у психолога є якесь особливе знання, практично магічне вміння змінювати долі, зцілювати. Безсумнівно, якась частка чарівності є: коли відбуваються зміни — це справді дивовижно. Але відбувається все це завдяки активній залученості і діям клієнта, у тому числі поза кабінетом. Психолог не може «щось з вами зробити» — успіх буде лише тоді, коли вибудуються партнерські стосунки між клієнтом і фахівцем.
Казка: Мудрець
Бувальщина: Фахівець
Коли клієнт бачить у психологові мудреця, він чекає універсальних порад про те, як жити. Іноді на першій зустрічі зі мною діляться таким очікуванням: «Я буду приходити, розповідати про свою проблему, а Ви будете мені говорити, що робити». Клієнти чекають, що психолог порадить їм, розставатися чи ні з партнером, брати кредит чи ні, звільнятися з роботи чи ні тощо. Звісно, ніхто не може сказати вам, як жити ваше життя. Рекомендації, які дає психолог, стосуються методів роботи, підбору окремих технік відповідно до вашої складнощі. Психолог інформує, допомагає розібратися, але не приймає рішення за вас.
З іншого боку, компетенції психолога теж обмежені. Існують різні спеціалізації, напрями: як мінімум, є дитячі та дорослі психологи, є психологи, що працюють з людьми похилого віку, також фахівці можуть бути сильними в роботі з одними проблемами і ніколи не займатися іншими. Мудрець знає істину про все — психолог працює лише у сфері своєї компетенції.
Казка: Телепат
Бувальщина: Емпат
Трапляється, що клієнт думає: «Психолог сам здогадається про моє самопочуття, проблему і допоможе мені». Все той самий внутрішній дитина клієнта може вірити в те, що у психолога є щось на зразок вбудованого кришталевого шару, за допомогою якого він усе бачить, усе знає наперед. А якщо так — говорити йому про щось не потрібно, сам здогадається. Якщо ж цього не відбувається і терапевт з якоїсь причини не до кінця розуміє складнощі клієнта, приходить розчарування.
Здібність, яку плутають з телепатією, — це емпатія. Це здатність співпереживати поточному емоційному стану (приємному або неприємному) іншої людини. Мати емпатію — означає вміти збирати інформацію про думки і почуття співрозмовника. Можна сказати, що подобою кришталевого шару є дзеркальні нейрони в мозку, що забезпечують розуміння інших людей. Але відкритість клієнта необхідна і є запорукою успішності процесу. Психолог не може прочитати ваших думок — поділіться з ним і допоможіть і собі, і йому, адже ви — одна команда.
Казка: Справедливий суддя
Бувальщина: Фасилітатор і перекладач
Роль не зовсім казкова, хоча багато хто скаже, що справедливість у наші дні — це радше диво, ніж реальність. Тим не менш, коли психолога «вдягають у костюм судді», це також може позначитися на процесі. Особливо актуальна ця роль для подружніх пар, що приходять на консультацію. Кожен у глибині душі чекає, що психолог «розсудить по справедливості — і, звісно, на мою сторону». Але й в індивідуальній роботі зустрічається таке очікування: оцінити дії клієнта або його оточення.
Насправді психолог більше виступає в ролі фасилітатора — помічника, що супроводжує процес і сприяє розвитку та просуванню. Він перебуває на стороні клієнта, але завдання встановлювати істину немає. Також можна побачити іншу роль психолога — роль перекладача, що допомагає людям почути і зрозуміти одне одного.
Казка: Чарівник і його Книга Заклинань
Бувальщина: Джерело інформації
«Психолог навчить мене, як маніпулювати моїм партнером / дитиною / мамою / колегами / друзями…» — з таким запитом за пазухою приходять деякі клієнти. Вони думають, що отримають аналог казкового медальону підпорядкування, за допомогою якого в казці керували джином, або якесь знання з Таємної Книги.
Безсумнівно, у процесі терапії людина отримує багато інформації. Найчастіше це інформація про неї саму, і до неї вона приходить сама, хоч і за допомогою фахівця. Іноді вона починає більше розуміти про інших людей. Рішення використовувати це розуміння проти них — відповідальність клієнта. Психолог, що дотримується етичних і професійних норм, ніколи не навчатиме маніпулювати іншими людьми.
Звісно, це все жартівливі порівняння, але «в кожному жарті є частка жарту, решта — правда». Варіантів ролей для психолога безліч, вони залежать від того, як клієнт звик сприймати світ і себе, до чого готовий, в якій позиції себе знаходить. Не можна виключати і особистість самого психолога та його готовність прийняти запропоновану роль, однак фахівці проходять регулярну супервізію, щоб не «випадати» з професійної ролі і не переступати межі компетенцій.
На першій зустрічі я завжди запитую своїх клієнтів, як вони бачать процес психотерапії, і розповідаю про те, як це відбувається і з чим ми можемо зіткнутися. Терапія — не анестезія і не передбачає безперервного позитиву. Часто для того, щоб стало краще, необхідно промити рану, застосувати ліки, накласти пов’язку — а це неприємно. І терапія не гарантує невразливості після закінчення. Людина вчиться піклуватися про себе, щоб по можливості не потрапляти в негативні ситуації, а якщо раптом потрапить — змогти надати собі допомогу або знати, як її отримати.
Єдина магія, яку можна спостерігати в процесі психотерапії і консультування, — це натхнення людини змінювати своє життя на краще.
І жили вони довго і щасливо… 🙂
Автор: Юлія Гридасова, психолог, психотерапевт
Література:
- Дослідження про ефективність психотерапії
- «Уважний мозок» — Деніел Сігел
