Нащо психолог, якщо є друзі?
Психологія і психотерапія — науки досить молоді. Настільки молоді, що багато хто досі заперечує їхній науковий статус. Тому психолога часто порівнюють із другом або добрим знайомим, якому можна висловитися. Коли бачиш фахівця таким чином, виникає конфлікт ролей: якщо зайнятий до цього друг раптово звільняється, а ви вже ходите до психолога, — виходить, зраджуєте друга? Переплачуєте за те, що могли отримати безкоштовно? Ризикуєте відкритися абсолютно чужій людині? Всі ці питання випливають із неповного розуміння того, що робить психолог. Справді, виговоритися можна близькому другові, рідній людині. Якби допомога психолога полягала виключно в тому, щоб вислухати, це не було б професією. Є чотири основні елементи майстерності, чотири жонглерські кульки будь-якого хорошого фахівця у сфері душевного благополуччя.
Стосунки
Стосунки між клієнтом і психологом (терапевтичні стосунки, альянс) відіграють величезну роль. Людина приходить, щоб її почули і зрозуміли, — вона виговорюється. Буває так, що до спілкування з психологом людина нікому особливо не відкривалася. З іншого боку, трапляється, що відкритися дуже важко. Відчувати збентеження, страх, хвилювання, розповідаючи щось сокровенне, — абсолютно природно. З часом це проходить, адже позитивний терапевтичний вплив можливий лише на фоні довірливих стосунків. Професійний психолог не розкриє ваших таємниць нікому — все, що ви обговорюєте, залишиться між вами. До візиту ви можете ознайомитися з Етичним кодексом психологів, щоб знати всі тонкощі.
Терапевтичні стосунки схожі з дружніми тим, що й там, і там ви ділитеся особистим, в обох випадках — доброзичлива і підтримувальна атмосфера. Але ці види стосунків також дуже відрізняються. Родзинка стосунків із психологом — особливий партнерський характер (адже разом ви працюєте над покращенням вашого життя). У цьому полягає принцип співпраці.
На відміну від друга, психолог не дає вам порад і не прагне залучити вас на бік своїх переконань. Він допомагає вам шукати вашу власну істину. Адже у кожного вона своя.
З психологом не потрібно боятися здатися дивним, смішним, некомпетентним, надто емоційним або вразливим, адже він вірний принципу безоцінності і прийняття. Це дає вам особливий досвід — ви відкриваєте себе по-новому, а не так, як звикли у спілкуванні з певними людьми.
Ще одна відмінність терапевтичного альянсу від спілкування з другом полягає в тому, що з психологом є можливість вирватися із замкнутого кола проблем, адже ви не лише скидаєте напругу і виливаєте душу, а й разом шукаєте шляхи вирішення. І про це — наступні кульки-елементи майстерності.
Підхід і техніки
Підходи і техніки — це ті спеціальні інструменти, які психолог здобуває, навчаючись в університеті, на спеціальних курсах, семінарах, тренінгах і конференціях, займаючись самоосвітою. Навчання займає левову частку часу. Наприклад, фундаментальна освіта психотерапевта (після закінчення п’ятирічного університетського) проходить щонайменше три роки. Далі кожні п’ять років офіційно підтверджується кваліфікація. Щоб залишатися в курсі найсвіжіших напрацювань і досліджень, психологи навчаються постійно. Наприклад, я їжджу на навчання кожні два-три місяці. Також необхідно регулярно проходити супервізію (це один із методів теоретичного і практичного підвищення кваліфікації фахівців у галузі психотерапії, клінічної психології тощо у формі їхнього професійного консультування та аналізу доцільності й якості застосовуваних практичних підходів і методів). Хороший психолог завжди залишається open-minded. Він відкритий новому і прагне знайти найкращий підхід до кожного зі своїх клієнтів.
Щоб краще зрозуміти, що таке техніки, наведу один із можливих способів роботи з гнітючими думками. Спочатку ми вчимося їх розпізнавати, ведемо «хіт-парад поганих думок». Потім — відсторонятися від них, адже часто здається, що кілька думок буквально захоплюють управління всім нашим життям. Далі ми навчаємося мислити про думки — тобто піддавати їх аналізу. Для цього теж є спеціальні бланки. Завдання в тому, щоб піднятися над твердженням і розібратися, чи має воно право на існування, чи є альтернативи. Останнім етапом буде тестування висновків реальністю. Зібрати думки, скласти якийсь поведінковий експеримент на основі нових суджень. Спочатку все це робиться за допомогою записів. Пізніше з’являється навик проробляти весь шлях подумки. Позбавляючись від розумового полону, ми вже суттєво змінюємо життя, адже тепер можна зупинитися і не йти на поводу у імпульсивних роздумів. Іноді техніки значно простіші — наприклад, цілий тиждень повільно їсти, намагаючись відчути кожен смак сповна. Ця техніка може бути видозмінена, але її мета — навчити нас бути в моменті «тут і зараз» і насолоджуватися цим.
Менеджмент
Третя кулька — менеджмент. Це навик ведення сесії, структурування часу, але в глобальному сенсі — це здатність вибудувати процес відповідно до цілей і спланувати шлях. Коли ви вирішуєте зайнятися своїм тілом, спортзал займає нішу у вашому розкладі на кілька місяців, поки будуть помітні результати. Процес консультування або терапії теж займає час, адже нові погляди на життя формуються і тестуються не за один день, а навички потрібно відточити в реальних ситуаціях. Хороший психолог (психотерапевт) не буде утримувати клієнта при собі понад потребу, адже ні консультування, ні психотерапія не позбавляє чарівним чином від усіх можливих життєвих труднощів. Головна мета в тому, щоб людина навчилася піклуватися про себе. Саме тому на початку шляху спільно з клієнтом розробляється план, ставляться цілі та визначаються критерії досягнення.
Окрема складова менеджменту — це моніторинг ефективності. Для цього психолог може пропонувати вам опитувальники або шкали, причому час від часу він просить вас повертатися до заповнення вибраних опитувальників знову. Це робиться для того, щоб можна було оцінити динаміку змін. Наприклад, ви прийшли з проблемою депресії. Опитувальник допоможе визначити, наскільки інтенсивні її симптоми на кожному етапі терапії. Іноді використовуються суб’єктивні шкали, результативність конкретних змін у житті (наприклад, вирішення проблеми безробіття шляхом пошуку варіантів). Таким чином, психологічне консультування і психотерапія — це практично бізнес-процес.
Обґрунтованість і емпіричність
Четвертий елемент майстерності — емпіричність. Застосовувані техніки і методи повинні мати під собою обґрунтування (найчастіше техніки, які пропонуються психологом, мають наукове підтвердження; якщо ж вони експериментальні — психолог повинен повідомити про це клієнту).
Також усе, що відбувається в кабінеті психолога, у подальшому по можливості повинно знайти своє практичне відображення в реальному житті, адже наша робота повинна приносити відчутні плоди.
Однієї години на тиждень (часу консультації) неймовірно мало для того, щоб щось змінилося, якщо в інші 167 годин людина мислить і діє по-старому. Саме тому найголовніше відбувається тоді, коли клієнт іде назад у реальне життя.
Підсумок
Усі ці чотири кульки весь час у руках фахівця. Він ними жонглює, щоб кожен був максимально залучений у процес. Якщо основний акцент буде на стосунках, а техніки, менеджмент і емпіричність будуть упущені — складно буде отримати задовільний результат. Але й робити більший акцент, наприклад, на техніках і менеджменті — означає зробити спілкування сухим і формальним, без довіри, що здатне вбити будь-які спроби допомогти. Майстерність у тому, щоб все було в оптимальному співвідношенні.
Таким чином, «вислухати і зрозуміти» — неймовірно важливе завдання, але це ще не все. Вислухати справді може будь-хто, хто має відкрите серце. Спілкування з психологом виглядає так: людина (експерт у галузі свого життя) зустрічається з фахівцем (експертом у галузі душевного благополуччя) для досягнення своїх цілей. Тому друг і психолог не є взаємозамінними — вони доповнюють одне одного, адже з ким, як не з близькою людиною, ви поділитеся радощами свого успіху?
Автор: Юлія Гридасова, психолог, психотерапевт
