Відкрий чарівність «будь ласка»

Щось хороше потрібно заслужити. Воно може дістатися тобі, якщо ти гідний. Чим авторитетніша людина, що дає тобі «погладжування», тим цей дар цінніший.

А сам — ніколи не проси.

Ця заборона тримає у своєму капкані цілком пояснимо: просити нескромно, люди можуть подумати, що ти слабкий і не здатний обійтися без них. Потім залишишся навічно в їхньому боргу, а якщо відмовлять — правильно зроблять. І взагалі, дорослу людину розвиває критика, а не визнання.

У цій забороні є щось бунтарське, самовіддане і навіть самозакохане: розберуся без вас. Людина залишається сам на сам із цілим світом, що сповнений ресурсами, — і не в змозі ці ресурси у світу попросити. Танталові муки. З одного боку — кам’яна переконаність «якщо попросиш — значить, слабкий!», з іншого — повноводні ріки бажаного і необхідного.

За даними досліджень, 35% людей пострадянського простору носять у собі цю заборону. Їм складно довіряти іншим, приймати рішення; вони підозрілі і легко виснажуються емоційно та фізично. Єдине джерело енергії, що є в них, — це вони самі. А коли сили вичерпуються, приходить образа на ближніх, злість і дратівливість із тенденцією «подивіться, до чого ви мене довели».

Силу і користь прохання важко переоцінити

1. Ми запрошуємо людину у свій світ, пропонуємо їй стати учасником і активним членом. Ми встановлюємо незримий контакт обміну, канал, яким тече енергія, створюємо ту саму близькість, що є привілеєм установки «я — в порядку, світ — в порядку».

2. Ми визнаємо ресурси і здібності іншого, чим теж своєю чергою даємо йому «погладжування». Повага, згода з тим, що інший має цінність, якої ми потребуємо, можливість продемонструвати це — ставить нас на зовсім інший рівень взаємодії. І можна тільки дивуватися, яка кількість людей готова піти нам назустріч із величезною радістю — тільки б попросили.

3. Ми робимо серйозний крок до цілісності і гармонії — визнаємо власну недосконалість, вірогідність того, що без сторонньої допомоги не обійтися. Це раціональний і дорослий погляд на стан речей, адже недарма ми створюємо союзи, збиваємося в зграї. Відчуття власної важливості більше не затьмарює реальне становище речей. Більше не потрібно прагнути робити все самому, водночас боячись, як дитина, що будуть сварити за невдачу.

4. Ми позбуваємося маніпуляцій і будуємо стосунки прозоро. Немає необхідності благати всім своїм виглядом, чекати, що хтось помітить і запропонує сам, томно зітхати і постійно відчувати дискомфорт. Відкрито попросити і отримати конкретну відповідь — набагато швидше і продуктивніше. Отримавши відмову, можна відразу вирушити на пошуки іншого джерела і не гаяти час даремно. І вже тим більше не звинувачувати іншого в тому, що він сам не зрозумів, що нам було потрібно.

5. Ми стаємо уважнішими до себе. Чим більший «банк погладжувань» — тим повніше життя. Кидати виклики, бути креативним, ставити купу шалених цілей, іти до них, розвиватися, бути на своєму місці і надихатися від цього — набагато простіше, коли ми наповнені. Вміти зрозуміти те, що нам потрібно, хто може це дати, і вміти про це просити — вірний спосіб подбати про себе в будь-якій ситуації.

6. Ми набираємося впевненості у собі. Просити складно через те, що отримати відмову рівносильне катуванню. Рухомі цим страхом, ми позбавляємо себе можливості отримати інший досвід. Але уявімо, що в кожного з нас є список із десяти людей, які приємні, до того ж добре до нас ставляться. Уявімо, що їм не складе труднощів надати нам невелику послугу, якщо ми зважимося про щось попросити. Нехай ми підемо на цей крок просто заради експерименту — і зрештою побачимо, що більшість із задоволенням, без тіні осуду і нерозуміння, абсолютно не звинувачуючи нас у слабкості й невмінні, виконають наші прохання. Наскільки це розширить сприйняття себе й інших? Чи дасть це можливість подумати, що ми гідні того, щоб інші йшли нам назустріч? Безумовно. І щоразу просити ставатиме легше.

7. Ми стаємо багатшими. Кожен із нас має незліченні скарби. Таланти, вміння, навички, цінності, ідеї, гумор, підтримка, натхнення, зв’язки, фізична сила, знання, душевне тепло — мільйон варіацій суті та інтенсивності. Той, хто вправно налагодив обмін, має доступ практично до всіх багатств світу. Варто лише простягнути руку.