Щастя недоторканне
Ми пов’язані одне з одним, з тим, що нас оточує, є провідниками і кінцевими точками переданої енергії, любові або неприязні.
Іноді зв’язки допомагають, надихають, наповнюють ініціативою, приносять нам задоволення. Буває й так, що вони перетворюються на рабську силу, яка тримає нас у заручниках, створюють залежність. Суть усіх зв’язків у тому, що вони адаптують нас до життя, включають у нього. Але що зумовлює їхню якість?
Професор із Канади, психолог Брюс Александр провів експеримент у 70-х роках під час дослідження природи наркотичної залежності. Його команда побудувала два типи кліток: одиночні та «щуропарк» (з іграшками для щурів, кращою їжею, можливістю спілкуватися з щурячими товаришами). У кожну помістили по два резервуари: в одному була чиста вода, в іншому — вода з героїном. Спочатку щури, поміщені і в одиночні клітки, і в «щуропарк», пили по черзі з кожного резервуара. Далі вчені виявили цікавий факт: щури з «щуропарку» вживали майже в 4 рази менше води з героїном, ніж щури з одиночних кліток. Професор робить висновок, що все залежить від клітки. І всі залежні схожі на щурів із «одиночок» — ізольованих, забутих, залишених.
Люди — істоти соціальні. Вміння встановити здоровий, корисний зв’язок визначає якість нашого життя. Коли немає можливості, немає здатності до цього — встановлюються зв’язки згубні: з іграми, наркотиками, їжею та іншим.
Не завжди все так страшно: наприклад, серед нас багато трудоголіків, які зовсім не вміють відпочивати і вважають це своєю сильною якістю. І замислюються про зворотний бік лише тоді, коли перестають відчувати радість від досягнень і від життя загалом. Найхитріший і найвитонченіший вид залежності — від іншої людини. Повну поглиненість життям іншого, підпорядкованість його бажанням і потребам, тотальне прагнення будь-що тішити цю людину часто називають любов’ю. Це не любов.
В основі вміння будувати здорові зв’язки лежить найголовніший — зв’язок зі світом.
Те, якими є наші глибинні переконання про себе і оточуючих, зумовлює якість нашого життя. Фундамент закладається ще в дитинстві, у підлітковому віці зміцнюється, тестується — і далі кожен зв’язок, малий чи великий, ми будуємо, відштовхуючись від нього.
Люди з тією чи іншою залежністю часто відчувають огиду до себе і до інших. «Я не в порядку, світ не в порядку»— відчувають вони. Довірчий зв’язок зі світом не встановлено, людина вважає себе негідною любові, але й світ, який її не любить, теж не вартий теплих почуттів. Не дивно, що за такого світовідчуття дуже складно встановити по-справжньому близькі й відкриті стосунки з іншими людьми, а потреба в цьому нікуди не дівається. З’являється інша залежність, яка своєю чергою допоможе вкотре показати: «Ти — нікчема. І ніхто не може тобі допомогти».
Існують ситуації простіші, коли глибинне переконання — «Я не в порядку, але світ — в порядку». Це означає, що потрібно заслужити любов, раз не народився гідним її. Тоді людина створює правила життя, дотримуючись яких зможе отримати схвалення: беззаперечне служіння іншому, каторжна праця, повна відсутність помилок або ініціативи, активності тощо. Благополуччя обумовлене — просто так ніхто не може любити або цінувати. Часто такі люди бояться іти до своєї мети, не вірять у себе і потребують постійного схвалення та підтримки з боку близьких.
Інші відчувають «Я — в порядку, не в порядку світ» — а значить, маю право пригнічувати інших. Це позиція зарозумілої переваги, чванства, домінування. Людина з такою позицією перебільшує свій внесок у справи, часто оточена людьми, готовими підкорятися і терпіти. Але одного дня й вони покидають її, залишаючи на самоті і з гірким відчуттям невдачі.
І лише установка «Я — в порядку, світ — в порядку» є найміцнішим фундаментом для побудови міцних, здорових, сильних, сповнених близькості і щирості зв’язків: з людьми, зі справою, зі своїм тілом, зі своїми почуттями, з цілями, з творчістю. «Моє життя цінне, життя інших — цінні. Кожен гідний щастя» — ось про що говорить нам позиція благополуччя. В її основі — активність, ініціативність, добродушність, повага, усвідомлення цінності життя, свобода. За такого глибинного переконання немає потреби штучно створювати уявне благополуччя шляхом вибудовування руйнівних зв’язків.
Незалежно від того, як нас виховали, яке дитинство у нас було, де ми зростали, незалежно від нашої освіти, захоплень, уподобань — кожен із нас здатний зміцнювати і плекати по-справжньому важливий і міцний зв’язок зі світом.
«Я гідний любові таким, який я є»
«Я гідна любові такою, яка я є»
«Світ гідний любові таким, який він є»
«Я можу змінювати своє життя просто зараз»
«Щастя недоторканне»
Автор: Юлія Гридасова, психолог, психотерапевт
